П`ятниця, 20.10.2017, 14:19
ГОЛОС
Меню сайту
Категорії розділу
До тебе світе ... [34]
До тебе світе ... Українська література Берестейщини: Проза. Поезія. Публіцистика / Упорядкув., передм., тексти біогр. Цвида А. - К.: Український Центр духовної культури, 2003. - 544 с.
Федір Одрач, ПОКИНУТА ОСЕЛЯ. Оповідання [21]
Федір Одрач, Наше Полісся [1]
Книга друкувалась трійчі: 1955, Вінніпег; 2002, Бересть; 2002 "Пам'ятки України". Текст взято з часопису "Пам'ятки України"
Різне [14]
Наше опитування
З берестейських матеріалів мені хочеться більше знати про:
Всього відповідей: 133
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Файли » Книги » До тебе світе ...

2.2.1 Пинська шляхта, Явление 1-3
[ ] 19.08.2009, 18:41

ПИНСЬКА   ШЛЯХТА

 Явление 1

 

Марися (сама, сидя на скамье, прядет припевая).


        №1

Тяжко жити мні, дивчати,

С милєнкім в разлуце,

Лаєт батько, лаєт мати,       

          Що сирденко в скуцє

         Годи сидит над прясницєй,

        Я хочу бит молодицєй.

Мати каже: вік молоди,

Ой, ти єщє мала!

А вжє сама в ети годи

Батьком любовала!

           Годи сидит над прясницєй,

          Я хочу бить молодицєй.

Ой, так! Нехай ганит батько, нехай лаєт мати, а я люблю Грицька і любіті єго вік буду. Ой, бедниє ж наші головенькі! Що се за дур напав на батьков? По п’яну завелиса дай побилиса с собою за шляхєцьтво, а ми с Грицьком чрєз то горуєм да униваєм. Єго батько подав на мого в суд жалобу і сігодня приїдєт в околицю Найяснейшая Корона на слідство ¹. В нім цилоє нашє спасеньє.

_______________________   

¹ В прежние годы асессоры, или заседатели, что ныне становые пристава, одне избираемы   были во время дворянских выборов, другие назначаемые правительством, что называлось от короны, и потому последних пинская шляхта обыкновенно величала Найяснэйшей Короной.

 

Як приїде, то ми с Грицьком поклонимся єму в ногі да і будем просити да молити, щоб вюн погодив нашіх батьков і щоб вюни дозволили нам побратиса. А вюн такі сирдіти, не допущай Бог! Як наставит один вус угору, а други вниз, як зиркне одним своїм воком, а крикне: по найяснейшому указу! то батькі злякаются і сладят нам висільє (Садится). Да що ето сталоса Грицьку? Вже соненко високо, а вюн нє приходит? (Грицько медленно указывается из-за дерева и тишком подкрадывается к Марисе). Боюса, щоб не встали батькі, нельга було б і побачитися с ним. (Встает и, расхаживая по сцене, продолжает) Ой, Грицько, Грицько! Ти щось тепер ставса вєлмі леніви, тобі, певно, тепер сирцє так вже не тоскує по мні. Як приде, то покажуса пєрєд нім сєрдитою, і хоть будет просити дай моліти, щоб поциловала, то не поцилую. Бог ня! не поцилую!

 

Явленне 2.

Г р и ц ь к о  і  М а р і с я.

            Г р и ц ь к о. Так я ж і просити не стану, сам тебе поцилую. (Целует ее.)

            М а р и с я. Ах, Грицько недобри! Як ти мене слякав, гневаюся не жартом.

            Г р и ц ь к о. Гневаєшся? Неправда! А чєму ж ти на мене так миленко зиркаєш?

            М а р и с я. Я? Так, со злости! Негидний! где ти забавлявса? Ето ж зараз придут батькі, а ми много маєм с тобою переговорити.   

            Г р и ц ь к о. Вибачай, милая Марісю! Тюльку що показалас зара, я с’їздив вже до міста, пав к ногам ацєсора, просив, щоб вюн взяв нас під свою опіку.

М а р и с я. ІЦо єго просити с голимі рукамі, треба було завести які гостинчік.

Г р и ц ь к о. Да я ж завєз єму два зайци, три пари цєцєруков да лубку меду. Вюн все приняв ласково і сказав, що тепер же ранком прибежіт к нам судит діло жалобноє мого батькі с твоїм. Ой, наварилн батькі сибі каші, буде що їсти. Вюн велмі сирдити; як размавлав, то ус один так угору колом і став. Буде вазьня!

 М  а  р  и  с  я. Дай Бог, щоб ета каша нам зубьов не поприщила!  

Г р и ц ь к о. Вюн дєклєравав сладит наше щастьє. На Богу да на нім  цилая наша надія.

 

      №2

    Дует.

Спустившис во всим на Бога

Чого ж унивати?

Присягли любит до гроба,  

Да і будем ждати.

Хоче нас нещасна доля   

На вік розлучити;

              А Бог скаже: моя воля

                  Їм с собою жити!

 Не помогут зли язикі,     

 Ні батьков стороже, —

 Вюн же такі пан великі,

 Що хочє, то зможе!
 
Явление 3.

Те же. Т и х о н  П р о т о с о в и ц к и й 

и  его жена  К у  л  и  н  а.

            

Т и х о н. Хрин тобі в вочи! Жінка, о жінка! Ходи да подивиса, як дочка твоя с Грицьком Тюхайчіком голубитса.                  

К у л и н а (за сценой}. Хто дочка? Бойса Бога! Да вюна ж єще малая. (Входит).

.       Т и х о н. Кій чорт малая! Хрін тобі в вочі! Ході-ка да полюбуйса !

М а р и с я. ІЦо ж я за малая, коли мні на Спаса кончітся семнадцат годів.

К у л и н а. Мовчі ти, хитрая лисица! Полядь-ко, як вюна скоро поличіла годи.

Т и х о н. Ах ти, бисав сине! Хрін тобі в вочі! Не годи ж, що батька до жівого мене покривдів, назвавши не шляхтичом, да єще синок дочку нам баламутіт.                                

Г р и ц ь к о. Да я ж єє милую і хочу с нею женитиса.

Т и х о н. Ось я тебе так поженю, як твого батьку. Жінка, о жінка! Дай метлу! Хрін тобі в вочі!

Г р и ц ь к о. ІЦо хотите, то робите, а всьо-тикі Маріся буде моя! (Марисе.) Будь здорова! (Уходя встречается с Куторгою и сшибает его с ног, Марися убегает в хату).

Категорія: До тебе світе ... | Додав: Лісовчук
Переглядів: 600 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2017