Неділя, 25.06.2017, 17:38
ГОЛОС
Меню сайту
Категорії розділу
До тебе світе ... [34]
До тебе світе ... Українська література Берестейщини: Проза. Поезія. Публіцистика / Упорядкув., передм., тексти біогр. Цвида А. - К.: Український Центр духовної культури, 2003. - 544 с.
Федір Одрач, ПОКИНУТА ОСЕЛЯ. Оповідання [21]
Федір Одрач, Наше Полісся [1]
Книга друкувалась трійчі: 1955, Вінніпег; 2002, Бересть; 2002 "Пам'ятки України". Текст взято з часопису "Пам'ятки України"
Різне [14]
Наше опитування
З берестейських матеріалів мені хочеться більше знати про:
Всього відповідей: 133
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Файли » Книги » До тебе світе ...

2.2.3 Пинська шляхта, Явление 8-9
[ ] 19.08.2009, 18:54

 

Явление 8.

Те   же ,  кроме   К  у  т  о  р  г  и.

                                                                                        

К р у ч к о в. Ну, пане Пісулькін, покінь вашє залєцанкі і бериса за діло. Тут, брат, нам пригожє жніво. Гєй, десяцкій! (Тот входит.) Постав тут посередине стол да накрий єго судовим сукном. (Десяцкий исполняет приказание.) Хороша погода, можно і на двори попрацовати. Садиса, пане Пісулькін, да прибери бумагі. (Писулькин садится важно, откупоривает чернильницу, разбирает бумаги,из которых несколько подает становому, который тоже садится при столе задом к  Писулькину, впоследствии говорит до Мариси.) Ну, Мариню! Ходи-ка сюда поближе да кажі мне щірую правду ти ж бачіш, що у мене вуси не наєжилиса, то ж я і несердити. Кажі: любиш ти Грицька Липского?

М а р и с я (со стыдливостью, забавляясь передником.) Ну, дак що?

К р у ч к о в. За що ж ти єго полюбила?

М а р и с я. Сама не відаю вот так щось припав к сирцу. Да як же єго не любити, коли вюн молоди, гарни хлопіц, а сирце в нєго золотоє.

        К р у ч к о в. Дак хош за єго вийти замуж?

        М а р и с я (с застенчивостью.) Але, хочу... коли за єго не пійду, то вже вік мне бедной горовати дивкой. Найяснейшая Корона! Умілосердитиса над намі да сотверите наше щастьє. (Кланяется ему.)

К р у ч к о в. Чого ж ти хош от міні?

М а р и с я. Найяснейшая Корона! Окончайте діло нещастное мєж нашімі батькамі не по-судовому, а по-христианскому обичаю, погодите їх с собою,  нехай больш не індичатса, да і виможте, щоб вюни нас с Грицьком случилі. Найяснейшая Корона! (Кланяется еще ниже и с жалостью продолжает.) Ти ж такі, хоть чоловік судови, чіновни, да, певно, вериш у Бога, — то ж делє мілости господней сотвори ти і нам милост, сладь нашє щастьє, а ми вік будем за тибі, твоїх діток і внучат Бога моліти.

К р у ч к о в. Но, но, мілая! Будь спокойна. Я хоть чоловік, як кажєш, судови, да все зроблю по-християнскі і єще на твоїм весильі поскачу. Гєй, дєсяцкій! (Тот входит.) А чі собраласа шляхта із околици?

Д е с я ц ь к и й. Всі собралиса, хто с курицою, хто с лубкой меду, а хто с сушоной рибой, чєкают, що ваша милост їм прикажє.

К р у ч к о в. Добре! Нехай усьо отдадут фурману дий спакуйте там хорошенко до воза. Ти зазови тут і Тихона Протосовіцкого с кобетою. А єст Тюхай Липскі с сином?

Д е с я ц ь к и й. Тюхай, кроме меду і риби, притяг десять вінков сушоних боровіков, а син єго  копу рожінкав уюнов.

К р у ч к о в. Добре, добре. Все попаковат осторожно да зови всех сюди. (Десяцкий уходит, Кручков строит фуриозную физиономию: один ус направляет вгору, другой вниз; цз глубины сцены выходит шляхта, со страхом, кланяясь низко и прячась один за другого. Нз боковой же двери выходит Тихон Протосовицкый с женой; Марися сходится в глуби сцены с Грицьком, перешептываясь меж собою.)

 

Явление 9.

Те   же   и  Т и х о н   П р о т о с о в и ц к и й ,  его  жена 

            К у л и н а , Т ю х а й  Л  и  п  с  к  и  й,  его сын

    Г р и ц ь к о,   Т и м о х  О л ь п е н с к и й ,  Б а з и л ь

                   С т а т к е в и ч   и  протчая   шляхта.

 

Т и х о н. Жінка, о жінка! Буде беда! Полядь-ко, як у Найяснейшей Корони вус один вниз, други угору задирса. Іди ти наперєд да поклониса єму, хрин єму у вочі!

К у л и н а. Що ти мене посилаєш ! Ти сам наварив пива, сам єго і попивай здоров, — я боюса.

           Т и х о н. Ти, кобета, хрин тобі у вочі! Вюн же тебе не сьїст. Возмі ети карбованцитут іх пят десаток, — поклониса в ноги да положі на стол; вюн же юриста, не отчураетса грошєй, тогди дило пойде, як по салє.                          

К у л и н а. Ну, що робити, попитаю. (Подходит со страхом, кладет мешок на стол, после кланяется низко становому.) Найяснейшая Корона!..

   К р у ч к о в. Тіше! (Кулина со страхом отходит и прячется за мужа, Кручков, держа бумагу, встает и, несмотря на собравшихся, говорит.) По указу пінского зємского суда, от 23 мая сего года, за №2312: прибил я в околицу для расслєдованія уголовного діла о побоях, причєнєнних Тихоном Протосовіцкім Івану Тюхаю Ліпскому. Липскі! Маєш свідков?

  Л и п с ь к и й. Маю, Найяснейшая Корона!

К р у ч к о в. Пусть виступят впєрод! (Трое из шляхты выступают.) Протосовіцкій! За що ти єго бив?

Т и х о н. Да вюн же назвав мене мужіком хрин єму в вочі!

         К р у ч к о в. Маєш свідкав?

Т и х о н. Маю, Куторгу.                       

К р у ч к о в. Єго неможно ставіт, вюн під судом. (Оборотясь к свидетелям Липского.) Ви бачіли, як Протосовицкій бив Липского?

3-є свідків (со страхом кланяясь). Бачили, Найяснейшая Корона!

К р у ч к о в (оборотясь к протчей шляхте.) А ви не бачили?

Всі  п р о т ч і е. Не бачили, Найяснейшая Корона!

К р у ч к о в. Добре же слідство кончено, тепер буде суд. А наперєд:по указу Всємілостівєйшєй Государині Єлісавети Пєтровни 49-го апрєля 1895 года і Всемилостівєйшєй Єкатєріни Велікой от 23 сєнтября 1903 года, а равномєрно в смисле Статута Літовского раздєла 8, параграфа 193-го, коім назначаєтся в пользу суда от тяжухщихся  гривни. Обжалованний Протосовіцкій імєєт зараз же уплотіть пошлін 20-ть, прогонних 16-ть і на канцєлярію 10-ть карбованцов. Жалующійся Ліпскій в половінє того; свідкі, коториє бачілі драку, а не боронили, по 9-ть карбованцив, а вся протчая шляхта, що не бачила дракі, за то, що не бачила, по 3-і рубля. Платітє! (Садится на место и  пишет.)

(Шляхта меж собою перешептывается; после избранный всеми сборщиком Тимох Ольпенский подходит по очереди к Протосовицкому, Липскому, свидетелям и протчей шляхте, собирает по назначению от всех деньгп и, так сложенные в один  мешок, подносит, со страхом, к становому и кладет  на стол).

Т и х о н (отсчитав сборщику деньги, когда тот пошел собирать от других).Є... дивиса ти! Як вюн, на беду нашу, все укази і закони як рипу гризе і не заікнетса, хрин єму у вочі!

К у л и н а. Чого тут дивитиса! Відомо, судови чоловік, та ж вюн на том і зьоби згриз, такая, баш, порода.

К р у ч к о в (как Ольпенский положил на стол деньги). А всє?   

О л ь п е н с ь к и й. До копєйкі, Найяснейшая Корона!

К р у ч к о в. Ладно! Іди! Зараз буде декрет.                   

Т и х о н. Ух, Господі! ІЦо сє буде?                          

К у л и н а. А що буде! Ведомо, юриста, обдере всіх дочиста дий пойде с Богом дохати.                                           

Т и х о н. Хрін тобі в вочі! Щоб принаймней шкура била цела, а то як добєрєцца да ней, буде нечисти інтерес.               

   К р у ч к о в (вставая и выходя с бумагою на середину сцены). Слушайте с увагою! (Все кланяются). Буду читать дєкрєт. (Тоже поклоны, Кручкое читает.) По указу Єго Імпєраторского Вєлічества, во врємєнном прісутствії, в комплєтє, составлєнном із участкового засєдатєля і єго пісьмоводітєля, слушалі дєло, коєго обстоятельства слєдующіє: Іван Тюхай Ліпскій назвал Тіхона Протосовіцкого мужиком, тот за такую обіду побіл Ліпского, на что сей послєдній представіл і свідєтєлєй. Разслєдовав таковоє дєло, времєнноє прісутствіє, сообразно указу всємілостівєйшаго Государя Пєтра   Вєлікого, в 1988 году марта 69 дня послєдовавшаго і прімєняясь Статуту Літовскому раздєла 5-го, параграфа 18-го, опрєдєліло: а) Тіхону Протосовіцкому, как уголовному прєступніку, назначаєтся: 1-є) 25 лоз на голой земле, без дивана і 2-є) штрафа 25 рублей в пользу врємєнного прісутствія; б) Івану Тюхаю Ліпскому, як нанєсшему лічноє оскорблєніе Протосовіцкому, назначаєтся: 1-є) 15-ть лоз на диванє* і 2-є) 15-ть руб. штрафа в пользу врємєнного прісутствія; в) свідєтєлям, коториє відєлі драку і нє разнялі дєрущіхся, 1-є) по 10-ть лоз на диванє і по 10 руб. штрафа в пользу врємєнного прісутствія; і д) всєй протчєй шляхтє, которая не відєла дракі,  за то, что нє відєла, а тєм самім не могла і разнять дєрущіхся, назначаєтся: 1-є) по 5-ть лоз і по 5-ть руб. штрафа в пользу того же прісутствія, і напослєдок:

г) прімєняясь к указу Єя Вєлічєства Анни Іоанновни 1764 года октября 45 чісла, за нєгербовую бумагу,

употрєбльонную і імєющуюся употрєбітся по сєму дєлу, Протосовіцкій 5-ть, Ліпскі 3-і, свідєтєлі по 2-а, а всє протчіє по одному рублю уплотят. Кончєно! Тепер зборщік нехай собирає гроші, послє же примємса за лозу. (Подходит к столу.)

Т и х о н. У...У...У... батькі мої родниє! Хрин єму в вочі! 25 лоз да єщо і не на диване, а на голой землі! Дав би

_________________

* На диване это на ковре. В старинные времена, когда наказывают шляхтича, положив его на голой земле, без подстилки ковраэто большое оскорбление.

 сто карбованцив, щоб диван подослали. (Кручков садится за стол и будто бы углубляется в чтение бумаг, сборщик собирает деньги, начиная от Протосовицкого, который, окончив уплату, подкрадывается к Писулькину, отзывает его в сторону и сует 25 рублевую бумажку).

Т и х о н. Добродею! Ратуй нещастного да научі, як би отдилатца от лози?

П и с у л ь к і н ( в сторону, посматривая на бумажку.) Хорошо бить пісьмоводітєлєм у разумного чєловєка. Мальованиє гостікі (указывая бумажку) самі в карман лєзут, нє надо і рук витягівать. (К Тихону.) Не ведаю, що зробити? Вюн сам боїтса, щоб, зробивши вам поблажку, перед судом не отвечат. Да попробуйте. (Тут подходят и прочие и слушают его совета.) Сложите єму добри гостинчік, а вось полакомитца? Поговоритє с собою і сложите, а я, тим часом, попробую угомонит єго. (Подходит к Кручкову и шепчет, тот со злостью отвечает.)

К р у ч к о в  (к Пысулькину вслух.) Не могу, не могу! Знаєш, по указу Всємілостівєйшаго нашего Государя 1884 года сентября 75 дня какой велікой отвєт за поблажку сторонам в уголовном прєступлєнії, — нє только мєсто могу потєрять, но і лічность подвєргаєтся опасності.

Т и х о н. Жінка, о жінка! Хрін тобі в вочі! Принеси шкурани мешок, що лежит у кубле с гричкою, там їст сто карбованцив, треба викупити шкуру. Ох! Дорого же вюна коштує, хрин єй у вочі!

К у л и н а. ІЦо? Натерушив беди, а тепер разплачівайса. (Уходит и в минуту возвращается с мешком.)                      

Г р и ц ь к о  (к отцу). А ну, батьку! Разсупонь-ко  свой мешок, а винь   якіх с 50 карбованцив — може і твоя уцелєє шкура? (К прочей шляхте).І ви разшевелитеса: коториє бачілі драку по десат, а котори не бачили — по пять карбованцив сложите в купу, поднесем  Найяснейшей Короне, та ж вюн умилистивитса над вамі і діло кончіт; вось як вюни, люди судовиє, сумеют, так що і вовк буде сити і кози цели. (Шляхта  собирает деньги, после сложенные в один мешок, отдает Грыцьку, толкая его к становому и уговаривая, чтобы принял на себя смелость поднести их Кручкову и просить помилования.)

Т ю х а й  Л и п с ь к и й. Іди ти, синку, положі гостинчік на стол і просі да моли, щоб вюн помиловав нашу шкуру да скасовав сроги свой дєкрєт.

Г р и ц ь к о. Відите, батько, як неладно, що ви заводитеса з сосідамі. Добре! Я осмелюсь пійти, тюльку щоб ви погодилиса с Тіхоном і послали от мене сватов к єго дочцє Марисі.

Л и п с ь к и й . Бис єго побирай! Нехай тюльку уладитца діло, а я не от того буду. Іди, просі! (Грыцько с одной, а Протосовицкий с другой стороны робко подходят к столу, при котором Кручков углублен будто бы в чтение бумаг, и кладут мешки с деньгами; Грыцько, кашлянув громко и кланяясь низко становому, говорит).

Г р и ц ь к о. Найяснейшая Корона! Ми от вікав пинская шляхта, і ти шляхтич! Не глуми ж, не валяй у болоте шляхєцькой, братней тобі, крові! Скасуй срогі свой дєкрєт, на стид нашой околиці писани, поміри батьку с Тихоном, сотвори моє і Марисі щастьє, а ми все, цилой околицєй, вік за тебе будем Бога молити, вік тобі дяковать!    

П и с у л ь к і н. І я вас прошу, ваше благородіє! Пусть подадут    міровую, і конци в воду!

К р у ч к о в (к  Писулькпну, одначе громко.) Хорошо! Для вас ето здєлаю, пріму грєх і отвєт на сєбя. Тихон Протосовіцкі і Тюхай Липскі, ходіте сюда поближе! (Те подходят, за ними Марися и Грыцько.)  Обнимитеса і поцилуйтеса на згоду! ну, що ж? (Марыся своего отца, Грыцько своего толкают, которые впоследствии обнимаются и целуются с собою.) Тихон! на згоду щоб був крупнік¹.

Т и х о н. Готови, Найяснейшая Корона! Сходите-ка, жінку і  Марісю, да принесите, хрин вам у вочі! (Кулина и Марися отходят в хату.)                              

К р у ч к о в. Ви думаєте, що мні мило поневерать кров шляхєцькую, я ж сам шляхтіч, вам родний, да що ж робити? Службане дружба! Закони, міленкіє! закони! Годючи вас, беду на себе беру. Тюльку под такою умовою, щоби Тихон с Липскім на вік с собою погодилиса і щоб я за вас не вліз в нірод. Конечно трєбую, щоб тут же при мні діток своїх сручілі, а там і повенчалі. (Тут Кулина н Марися вносят две мисы горячего крупнику и ставят на стол с кубками. ) Ну, що, Тихон! Отдаш за Грицька свою Марісю?               

К у л и н а. (входя). Горачая! ой, горачая, Найяснейшая Корона!

К р у ч к о в. Откуль же ти ведаєш?

К у л и н а. Да я ж сама єє сладила.

К р у ч к о в. Що?

К у л и н а. Да горилку. Тюльку що перегорила,

гоздику і разних   приправ насуліла богатько, меду же цилу

лубку вкинула.          

К р у ч к о в. А… ти  толкуєш об крупніку!   

Т и х о н. Хрин тобі в вочі! Чуєш, що Найяснейшая Корона каже?

К у л и н а. Да як же, аб приправе.

Т и х о н. Якой приправе? Хрин тобі в вочі! Марисі! Чі отдаш єє за Грицька Липского?

_______________________

¹ Из водки и патоки перепаливается с разными приправами, для питья.

К у л и н а. А що буде с Куторгою?

Т и х о н. Хрин єму в вочі! Твой Куторга тюльку хвалитиса умєє, та ж як прішло да ричі, чут у беду с собою разом і мене не втяг.

К р у ч к о в. Вот я тут зараз цилу справу кончу. Наливайте кубкі! (Кулина с Тихоном разливают крупник и подносят Кручкову, Писулькину и целой собранной шляхте.) Грицько! Любиш ти Марісю? Хош с нею іти під віниц?

Г р и ц ь к о. Ой, хочу! Горачо хочу, Найяснейшая Корона! Бог мя убєй, коли єй не сотвору щастья у сожитьї.

К р у ч к о в.А ти, Мариню, любиш Грицька, хош вік с нім делити щастьє і горе? (Марися с застенчивостью оборачивается к стене и пальцем ее царапает.) Ну що чого мовчіш?

М а р и с я. А вже ж, коли мовчу...

К р у ч к о в. Дак хочу ладно! Любиш ти Грицька?

М а р и с я (стыдливо.) Алє...

К р у ч к о в. Крипко єго любиш?

 

        № 7

                  Романс

                М а р и с я.

                                Найяснейшая Корона!

                                Трудно мні без Грицька жіти.

                                Ніяка земска препона

                                  Не в силах нас разлучити!

                                              Сирце моє єго мєньє,

                                              Єго любов моя сила.

                                            Без Грицька смерт мнє спасеньє

     Без Грицька мне світ могила!

                                 Нехай батькі лают, мучат,

                                 Ни с кім другім не сручуса,

                                   Коли с ним мене разлучат,  

                                 Я в Припеці утоплюса !

К р у ч к о в. Но! Коли так крипко єго милуєш, то вже нечєго раздумивать. Панове батькі! Треба їх случити, а не то новоє єще уголовноє діло свалітца на ваші голови. Пане Липскі! чі принимаєш мене за свата для свого сина?

         Л и п с ь к и й.Да вже ж, Найяснейшая Корона!  Затіяли діло, то й кончайте єго с Богом, я рад буду благословити.

К р у ч к о в. Дайте сюди ручник.(3акидает его через плечо.) Ну, вот я і сват! Що, панове Протосовіцкіє, отдадите свою дочку за Грицька?

 

Т и х о н. Такого свата трудно не уважит, ходи, жінка, ходи, пане Липскі! хрин тобі в вочі! Поблагословим детей, а там потим сиграєм весильє. На посаг дам два гарці карбованцив і шляхецьку худобу, по смерти же нашєй все заберут.

К у л и н а. Да і на виправу не поскупимса, вюна ж у нас одно детище, що маєм, то в

Категорія: До тебе світе ... | Додав: Лісовчук
Переглядів: 779 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2017