Даремно шукати на офіційних картах Берестейської області березовське село Льовковичі. Про них знають тільки ті, хто віддано зберігає родинні традиції. До таких людей належить рід Горбачуків.
Кінець 2012 року відзначився виходом в світ невеличкого, але значного видання " Наш рід у просторі і часі ". Написав її відомий мовознавець Василь Горбачук. З початком Перебудови змінилося суспільне ставлення до традицій вцілому і родинних зокрема. Так звана родова пам'ять дала про себе знати цілому поколінню. Багато людей поринули у генеалогічні пошуки, одшукали свояків, поновили зв'язки з далекою родиною, побували на малих батьківщинах своїх предків. То тут, то там чути про те, що люди збирають метрики, родинні документи, складають родинні історії, родові дерева.
В історії національної літератури Берестейщині " Наш рід у просторі і часі" став першою ластівкою у своєму жанрі. По великому рахунку, книжечка розрахована на три десятка людей, які належать до "великої родини" Горбачуків. Для дослідників мікро-історії південно-східнього кутка Березовського району вона є неаби якої цінності знахідкою. Але й широке коло вибагливих берестейських читачів зможе знайти для себе відповіді на питання батьків, походження і життя родичів знаменитих берестейців: академика Івана та професора Василя Горбачуків. На сторінках нарису знайшлося місце для короткого опису історії та культури регіону.
Сподіваємося, що вслід за Горбачуками підуть уроженці Дорогичинщини, Пинщини та інших регіонів, які мають давні плани познайомити інших з історією своїх родів. І їх видання прикрасять наші книжкові полиці в 2013, 2014, ... роках. Знаймося, родичаймося і шануймося, земляки!
|