РУСІНСКИ ЛЕМЕНТАР
/вибрані тексти/
* * *
Як будеш письменний, пильнуй і не одступай од письма. Бо ти од його одступиш на п’ядень, а воно од тебе на сажень.
* * *
Перше читаннє
КОТОК
А-а, котино, Поймав собі мишку,
Засни, мала детино, Да жиє в затишку.
Ой на кота воркота, Котику сіренький,
На детину дримота. Котику білесенький,
Коток буде ворковати, Котику волохатий,
Детиночка буде спати. Не ходи по хати,
А-а, коточок, Не буди детяти.
Захавався в куточок.
* * *
Хто рано встає, тому Бог дає.
Чуже переступи, та не займи.
Хліб їж, а правду ріж.
Правда не тоне в воді, не згорить в огні.
Не учися розуму до старості, але до смерті.
* * *
– Гриць, ходи молотити.
– Голова болить.
– Так ходим їсти.
– А где ж моя велика ложка?
* * *
Од серця до Бога на простку дорога.
Добре брацтво красній за богацтво.
* * *
Колись давно об’єжджав князь свою землю, щоб побачити, чи все скрусь по правді робитса. В одним селі побачив вун хлопца, котрий вельми добре в школі вчився, та і сказав йому: — «учись, хлопче, — паном будеш». І правду князь сказав, бо хто розумний, учоний і справедливий, то чи вун мужик, чи циган, чи шляхтич — то буде паном. А хто дурний, не учоний і грубіян, то чи мужик, чи циган, чи шляхтич, то буде хамом.
ХАТА
Наша хата нова і хороша. Зробив єї батько килька літ тому. Я того не припомню, бо тогді був єще маленький, але старша сестра Мариська всенько добре памятає. Як звозили дерево колодами. Червонюсєньку цеглу, вапно, песок, глину. Навперш цеглою подмуровали, потом клали дерево в стіни, подлогу, столю, посля зробили накравлю, пошивали соломою, муровали піч, вивели комин, двери з гемблованих досок, окна, оконници. Вельми мні шкода. Що я не бачив, бо коб я тогді тому добре придививса а помагав, теє подньос, інше подав, то тепер певно відав, як хати ставляти.
Як одчиниш двері, то зараз за порогом сіни на вскрусь, з сіней на праву руку двери до светлици, а за тими други до комурки. На ліву руку двери до істьопки. В сінях стоїть драбина на гору. Светлица в нашой хаті видна і чиста, коло стін стоїть вшеляке домашнє начиннє. Два лужки, три лави, перед німи стул — коло лужок кухвер мальований на белізну, коло дверей шафа, а над єю полиця, а над столом до стени примоцована інша. На полицях ружна посудина, горшки, миски, ножі, талерки, ложки, склянки і два хороше мальовани кубочки. В кутку коло груби метла і лопата, крохи подаль кочерга, ночовки, дойниця, дежа, цебер і два черпаки. Все чисто вимите, витерте, хата заметьона, стіни вибельони, а на ніх розвішони образи і малюнки.
БАЙКА
Кунь стояв при жолобі і доєдав овес; прилєтає воробей, садитса на жолоб і каже: муй ти конику — голубчику, вельми я голодний, — сніг всюдею, нигде поживитиса, а в тебе гетульки овса, дай — нехай і я крохи поклюю. Кунь йому на теє: овшем, їж здоров, буде з мене і з тебе.
Дождали літа, мухи стали страшно докучати коньови. Нещасний оганявса кулько сили і мочи, але ради не маш, скусали аж до крові. Побачив теє воробей, влетів в стайню і давай ганятиса за овадами і мухами; тиї переполошив, тамтиї побив і коня оборонив.
ПРАВДИВЕ ЗДАРИНЄ
В одного пана був собака, з тих, що іх пуделями зовуть, такий з покручоною шерстиною, як на овечці. Пан його научив, що дасть йому рано в зуби кошик, положить там гроши, а собака іде до пекара по булки. Раз пан недоличивса одної булки, на другий день знов нема одної. Пошов пан за собакою наглядати, аж як вийшов той з пекарні, не іде просто до дому, але звернув в іншу улицю,забіг под сходи, где лежав чужий собака, вельми худий; поставив кошик і одну булку оддав тому хворому собаци. Пан, побачивши теє, неоказвавса і не перешкоджав. А собака носив булки недужому, аж той поздоровів.
_______________
Русинський лементар /буквар/, що побачив світ 1907 року, був віддрукований латинкою. Тут подаємо українською транскрипцією. Пригадується, коли повстало ятвязьке «Полісся», то лідери його ухопилися за Русинський лементар як за зразок окремої поліської мови. Але варто вчитатися в ці тексти, щоб зрозуміти: мова букваря — українська.
|
