Субота, 19.08.2017, 05:34
ГОЛОС
Меню сайту
Наше опитування
З берестейських матеріалів мені хочеться більше знати про:
Всього відповідей: 133
Статистика
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Край, люди, культура » Мова » Імена землі нашої
Імена землі нашої
ЛісовчукДата: Вівторок, 03.11.2009, 22:11 | Повідомлення # 1
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 40
Репутація: 0
Статус: Offline
Хутко на Підляшші в гміні Орля (по-нашому Вурля) мають появитись написи населених пунків кирилицею на рідній для місцевих людей мові. Хотілось би, щоби там був врахований досвід Берестейщини.
У вересні в нашій пресі (ВБ) вийшла стаття Ганни Петроченко Транслітэрацыя, альбо Рускамоўная каланізацыя. В коментарі до неї читач під ніком "О-ля-ля" написав: "Пример. есть в Ивановском районе деревня Охово. В том краю ни белорусского, ни русского - полесский диалект, больше похожий на украинский. И надпись на остановке: Ахова. Какой грамотей переводил на белорусский? Таких ляпов на наших дорогах много. Например, угадайте на каком языке Дняпро-Бугскі канал? Так написано на указателе на мосту, который недавно в Кобрине открывал премьер-министр. И никто из чиновников не заметил ошибку. Во-первых, канал документально называется не Днепро-Бугский, а Днепровско-Бугский, соответственно Дняпроўска-Бугскі. Так что с языком у нас беда... "
Недавно в "СБ" появилась стаття Валентини Козлович Работа над ошибками і в ній та сама проблема. Стаття вся по берестейських матеріалах і в ній є такий фрагмент: "С надписями на белорусском — проблемы. Причем на любой дороге найдутся откровенные ляпы. Дорога на Пинск. На одном указателе — Охово, на втором — Ахова. Может, Охава все–таки? В Кобринском районе Зосино переименовали в Засiна, хотя это все–таки Зосiна. А как вы думаете, деревня Тэмра в том же районе — это на каком языке? Правильно, на местном диалекте. Если по–русски, то — Темра, по–белорусски — Цемра. По дороге на Гомель есть поселок Октябрь, а на повороте читаю: «Акцябр». Смешно, но «Кастрычнiк» было бы еще смешнее..." Зрештою у Петроченко мало не ті самі слова: "За 65 кіламетраў ад Брэста, у Кобрынскім раёне, знаходзіцца вёска Акцябр (не Кастрычнік!), дзе сумяціца з напісаннем адраса на канвертах ператварылася ў заканамернасць. Запытваюся ў першых дзяўчынак, што сустрэліся мне ў гэтай вёсцы, якую назву выкарыстоўваюць яны, калі падпісваюць сшыткі.
– Актябр, — па-руску адказвае першая.
– Нет, Октябрь, — не згодна другая.
– А як «октябрь» па-беларуску будзе, ведаеце?
– Так и будет — октябрь." happy ^_^ happy

Тож коли давати назви населеним пунктам, то так, як місцеві люди кажуть! Тоді не буде ні Октябрів, ні Акцябрів, тільки наш Камень-Шляхетський! Не буде Ахови happy - буде наше Охове!


Я із Полісся й вельме радий, що є у нас свої пісні, свої обряди ... Ни спіте міцно, люди мили, щоб в нас всьо гето ни вхопили!
 
etana-87Дата: П`ятниця, 13.11.2009, 19:16 | Повідомлення # 2
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 14
Репутація: 0
Статус: Offline
Щойно хотів створювати тему, але ж ти мене випередив smile Трапилося таке на очі: "На початку 90-х років поряд з російською мовою адміністрація ширше почала використовувати білоруську, зокрема при видачі документів, на дороговказах, що розставлялися при шляхах тощо. Тоді особливо унаочнилась ненатуральність достосовування місцевих власних назв до вимог білоруської вимови й орфографії. Після такої білорусизації багато імен, прізвищ, топонімів змінювалися до невпізнання. Так, член нашого об'єднання Арсен Тетерук у білоруськомовних документах фігурував уже як Цецярук. Назви населених пунктів Дідовичі, Мисятичі, Оріхове, Острів, Телехани, Тишковичі дістали офіційну форму Дзядовічы, Месяцічы, Арэхава, Востраў, Целяхани, Цішкавічы і т.д. У такий спосіб з офіційного вжитку виводяться первісні, питомі українські власні назви." - хотів розвинути тему цитати, але зроблю це в якості невеличкого комента. Наведу лише декілька прикладів подібного зі своєї малої батьківщини: село Клищи транслітерують як Клешчы, Старосіллє - Стараселле, Святопілка - Святополка, Янив/Яново - Іванава, Коліно - Калена, Ляховичи - Ляхавічы, Липники - Ліпнікі і т.д. Одним словом, дуже хренове все це:(

Ще не вмерло моє Полісся, не зреклися його журавлі!
 
ЛісовчукДата: Субота, 14.11.2009, 17:07 | Повідомлення # 3
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 40
Репутація: 0
Статус: Offline
hello Поліз вперод батька в пекло? smile Ну, вибачай!

Приведу арифметичний приклад. Транслітерація згідно з нормами білоруської мови Киселівців приводить до написів Кісялёўцы: назва лишається зрозумілою, але п'ять з девяти звуків не співпадають. А з другого боку складно миритись з змінами назв сел на абсолютно для нашого регіона штучні: Скорбичи стали Дружбою, Риковичи - Ленинським, Блудень - Пєрвомайською ...


Я із Полісся й вельме радий, що є у нас свої пісні, свої обряди ... Ни спіте міцно, люди мили, щоб в нас всьо гето ни вхопили!
 
etana-87Дата: Субота, 14.11.2009, 17:07 | Повідомлення # 4
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 14
Репутація: 0
Статус: Offline
Щось подібне з селом Усувці на Столинщині, яке назвали Асаўцы. Насправді проблема дуже значна та загрожує в перспективі втратою нашої топонімики. Сподіваюся лише на те, що в майбутньому режим в РБ полагіднішає та ми зможемо домогтися зміни правил транслітерації топонімів, гідронімів і т.д. Бажано було б закріпити в майбутньому і правила нашого написання прізвищ. Наприклад, моє Данилюк слід писати, а не Данілюк. Відповідно, при транслітерації на инші мови теж варто дотримуватися нашої фонетики: Данылюк, Danylіuk і т.д.

Ще не вмерло моє Полісся, не зреклися його журавлі!
 
ЛісовчукДата: Неділя, 15.11.2009, 17:46 | Повідомлення # 5
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 40
Репутація: 0
Статус: Offline
На сайтах www.inkobrin.org та www.kobrin-online.com є назви, коло яких написано місцеві. Але чи такі вони? Ото хіба можна вимовити Огоріднікі? Огорідники то так. Написано що по місцевому буде Ліцвінкі, але місцеві так не говорять. Так саме диво для Кобринщини Бородзічі чи Орехаукі, хутір Ар. Але є й Босяч, Борщі, Грушово, Див'ятки, Ольхівка. Назв місцевих мало і плутані. А колотня така через відому душевну хворобу нашу: пан наказу не давав, зверху не казали ... sleep .

Я із Полісся й вельме радий, що є у нас свої пісні, свої обряди ... Ни спіте міцно, люди мили, щоб в нас всьо гето ни вхопили!
 
etana-87Дата: Неділя, 15.11.2009, 20:05 | Повідомлення # 6
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 14
Репутація: 0
Статус: Offline
"Бородзічі чи Орехаукі"

У мене часом виникає питання: чи це робиться навмисно, чи від "великого розуму"?


Ще не вмерло моє Полісся, не зреклися його журавлі!
 
ЛісовчукДата: Неділя, 15.11.2009, 21:52 | Повідомлення # 7
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 40
Репутація: 0
Статус: Offline
З неуцтва, служацтва, ледацтва sick ... ім'я їм легіон.

Цікаво, як достосується мова до масової культури? Форма ж стримує мовні зміни. Фіксують ото назву Орля в Кам'янецькому районі, а люди на початок ХХ століття говорять Вурля (так ото як Усувці). Таке само зветься урочище коло Великого Березного в Закарпатській області. Але з часом назва могла б еволюціонувати й далій, бо в Житомирській і Кремянецькій областях є села Вірля. В складі Берестя є Вулька, а в Дорогичинському районі на Вульку люди кажуть Вілька (Антопільська, Симоновицька, Брашевицька, Попинська).


Я із Полісся й вельме радий, що є у нас свої пісні, свої обряди ... Ни спіте міцно, люди мили, щоб в нас всьо гето ни вхопили!
 
etana-87Дата: Неділя, 15.11.2009, 22:35 | Повідомлення # 8
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 14
Репутація: 0
Статус: Offline
Так а "Вілька" та "Вулька" це сиба не просто різниця в голосному на місці етимологічного "о", яка залежить від діалектної специфіки? Хоча я помітив, що останнім часом зникає приставне "г" перед голосним на початку слова: "гозеро", "говічка", "горіх" тепер все частіше вимовляють, як "озеро", "овічка", "оріх". Навіть "гете" - "ете" з тієї ж опери, як мені здається.

Додано (15.11.2009, 22:35)
---------------------------------------------
http://nn.by/index.php?c=ar&i=31617&c2=araddcompa - подивися на "етнічних білорусів" та ісконно білоруську пісню smile


Ще не вмерло моє Полісся, не зреклися його журавлі!
 
ЛісовчукДата: Понеділок, 16.11.2009, 00:05 | Повідомлення # 9
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 40
Репутація: 0
Статус: Offline
Правда твоя - позиція та сама, а різні звуки кажуть про різні етапи життя мови. У сусідстві одне з одним живуть явища різних діб. Тому-то історична граматика одна справа, але саме то, як вже тепер люди кажуть, створює мовне різноманіття! Приставниї, судячі з усього піздніші, а причина їх зникнення не подальший мовний процес, а наслідок того сучасного дикунства - мовної колонізації, яка робить тему розмови актуальною. Коли місцевих діток вчать говорити не Кобринь, а Кобрін, не Береза, а Бєрьоза, то з якою це робиться метою? Цікаво, що в польській мові Bereza і Kobryń звучать так, як їх називають місцеві жителі.

З концертом "Полісько-підляське весілля" вцілив на всі 100! Од пана Фіоника вимагати нема чого, а от чиновники по справах культури з вищіми мистецтвознавчими і гуманітарними освітами коли шалапутають, то постає питання про рівень їх професійності і про чистоту їх сумління. Тип культури такий, бач, панує: на неосвіченість, колотню, низькі моральні вчинки не те, що суворої заборони нема, вони дозволені як норма. Може комусь така ситуація і вигідна, але напевно для краю некорисна: якість людського капіталу падає і падає, вартість створюємого культурного продукту низька ...


Я із Полісся й вельме радий, що є у нас свої пісні, свої обряди ... Ни спіте міцно, люди мили, щоб в нас всьо гето ни вхопили!
 
ЛісовчукДата: Четвер, 02.09.2010, 23:20 | Повідомлення # 10
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 40
Репутація: 0
Статус: Offline
Розважання до теми назви села Плянта і Страдичи book

Я із Полісся й вельме радий, що є у нас свої пісні, свої обряди ... Ни спіте міцно, люди мили, щоб в нас всьо гето ни вхопили!
 
Форум » Край, люди, культура » Мова » Імена землі нашої
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2017