Четвер, 17.08.2017, 19:15
ГОЛОС
Меню сайту
Наше опитування
З берестейських матеріалів мені хочеться більше знати про:
Всього відповідей: 133
Статистика
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Край, люди, культура » Мова » Писати по-свойому! (Чи варто писати на діалекті?)
Писати по-свойому!
ЛісовчукДата: Субота, 22.08.2009, 23:19 | Повідомлення # 1
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 40
Репутація: 0
Статус: Offline
Не тільки варто, але й терба писати на своєму суто локальному діалекті. Бо тим самим незмірно збогачуєш усю національну літературу! Усі велики українські письменники починали з писання по-свойому і тільки осягнувши найвищіх рівнів починали своювати тексти на есенції літератури - літературній мові. Берестюки, пинчуки, кобринці пишить по-совойому! Несіть себе, як Прип'ять з 15 говіроку через наріччя у безмежне море рідної літератури!!! Давай, вперед!

Я із Полісся й вельме радий, що є у нас свої пісні, свої обряди ... Ни спіте міцно, люди мили, щоб в нас всьо гето ни вхопили!
 
etana-87Дата: Понеділок, 24.08.2009, 22:45 | Повідомлення # 2
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 14
Репутація: 0
Статус: Offline
Тут на мою думку є одна проблема: сьогоднішня наша мова сильно попсована русизмами, і коли в усней бесиді ще бито нормально звучить, то на письмі якто не вельми виглядає. Тут хутчій треба казати про створеннє якого-то умовного літературного стандарту для нашої мови. Ну й відомо, щоб він мав лексічну базу. Що панове думають на гету тему?

Ще не вмерло моє Полісся, не зреклися його журавлі!
 
ЛісовчукДата: Вівторок, 25.08.2009, 00:39 | Повідомлення # 3
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 40
Репутація: 0
Статус: Offline
Quote (etana-87)
сьогоднішня наша мова сильно попсована русизмами ... Що панове думають на гету тему?

Є такі тенденції в українській мові (в білоруській тож, як я зауважив) викидати з лексики тоє, що подібне на російське, або що подібне на польське. Пошукаю в пам'яті де б можна було про такі "чистки" почитати book . Але далеко не завши тоє, що здається росіянизмом чи полонізмом є ним. Чув навіть, як обурювалися проти невикористання церковнословянизмів як неукраїнських (ненародних). А аргумент такий - ми на церковнословянську спадщину маємо такі самі права (не більші, але й не менші), як інші народи, що її використовували.
Пропоную такий вихід - діалог з українцями Польщі. Сучасна термінологія у них буде польська, а в нас російська. Вилущуємо ми в їх мові тоє, що нам здається не-по-нашому, а вони тоє, що їм не-по-свойому. Двохбічне вичищення! smile


Я із Полісся й вельме радий, що є у нас свої пісні, свої обряди ... Ни спіте міцно, люди мили, щоб в нас всьо гето ни вхопили!
 
КиївДата: П`ятниця, 02.10.2009, 12:48 | Повідомлення # 4
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Репутація: 0
Статус: Offline
Писати по-свойому то добре. Саме на унікальності говірок й тримається літературна мова. Одначе, яким має бути той стандарт для такого письма? Наприклад на Підляшші по-свойому часто пише Юрій Гаврилюк, у нього добре то виходить. Але є й протилежний приклад - підляський "білорус" Іван Максімюк. Його спроби почати писати рідною говіркою після 50 років життя можна тільки вітати, однак яким чином він це робить.
 
etana-87Дата: П`ятниця, 02.10.2009, 12:55 | Повідомлення # 5
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 14
Репутація: 0
Статус: Offline
Писати краще не керуючися стандартом, а "від себе", так би мовити. Як говориш на діалекті так і пиши. Для стандартів письма давно вже є така хороша штука як літературна українська мова, яку, зрозуміло, ніякі діалекти замінити не зможуть.

П.С. Сашко це не ти часом?


Ще не вмерло моє Полісся, не зреклися його журавлі!
 
КиївДата: П`ятниця, 02.10.2009, 13:55 | Повідомлення # 6
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Репутація: 0
Статус: Offline
Погоджуюся, в таких місцях як Полісся і Підляшшя багато хто літературною мовою не володіє і говірка залишається єдиним способом комунікації у рідномовному середовищі. Одначе був же стандарт Шеляговича чи сьогодні твориться стандарт Максімюка. Як ставитися до таких явищ? З одного боку це добре, а з іншого це шлях в нікуди.

Я точно не Сашко smile

 
ЛісовчукДата: П`ятниця, 02.10.2009, 20:17 | Повідомлення # 7
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 40
Репутація: 0
Статус: Offline
Згоден з etana-87: проблема стандартів Шеляговича чи Максімюка в недіалектному характері! В них занадто іншомовних запозичень і неологізмів, експериментів з граматикою. Тому й виходить, що вони для звичайного мужика дивні. Іноді є враження, що маєш справу з кабінетним експериментом по підриву мозку bash
До живої мови нормі Шеляговича далеко! Навіть не треба глибокого аналізу, щоби сіте побачити. Беру Збудіння і починаються хімери: де в нас можна почути, щоб на місце люди говорили "місьтє", "розмісьтяна"? хіба абсолютна більшість говорить не буде а "бутиме"? хіба хтось знає що друга або товариша можна назвати "парник"? Чим пояснити постійну непослідовність: в одному і тому ж тексті можна прочитати як "святами", так і "тєжким", як "виступліннюв", так і "ридна", так і "пудвалини", в одному номері "читалникув" (75-76), а в другому "читалникей" (72). Може десь у нас говорять "из всіх", а не зо, зу, зі, або є дієслів даєць з якого можна утворити "видаєця"? Я вже не кажу про неповагу до етимології слів, через яку появлялись "истрада", "Ивропа", "архитиктура", "музій", "плінум", "пробліма" (ну просто останівка якась happy ). Яким чином можна було утворити слова "шорошоти", "заходишнополіськиї", "жоночини"? Просто гвалт над народною мовою!


Я із Полісся й вельме радий, що є у нас свої пісні, свої обряди ... Ни спіте міцно, люди мили, щоб в нас всьо гето ни вхопили!
 
AndrijkoДата: Четвер, 04.03.2010, 01:29 | Повідомлення # 8
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Offline
Czytaju sobi, szczo pyszete bo i w nas mna Pid/Pudlaszszy id podobna dyskusja. Psaty po sowjomu - ale po jakomu swojomu ? W koznoho z nas majze insza howirka. Havryliuk pysze po swojomu choditi, robiti, Marko chodity, ja chodyty i tak dalij. Ale to szcze ne bida. Problema tam de sliw u howirci ne maje - idetsia pro suczasnu terminolohiuju. I tak jak pysze lisowczuk, w Polszczi wzywajemo polskich sliw a wy na Bilorusi rosijskich. I doroha nikudy - jak pysze Kyjiw. Moze dlia mowoznawciw, doslidnykiw wisakoho rodu, panienok z Warszawy ce cikawe i kolorytne, ale my prosto osmiszujemosia. Bula w nas w hajniwci taka naukowa konferencja pro naszi howirki i kilkoch diadkiw boronylo "swojojeji movy" pered literaturnoju - biloruskoju czy ukrajinskoju. Ja rozumiju, szczo chtos chocze zachystyty howirku, staru kulturu. Alez my zywemo w XXI stolitti i mowa w nas wze potribna triszki insza jak naszym predkam. I szczo insze jak chtos duze dobre wolodije howirkoju - znaje wsi slowa, archajiczny, wona w joho bahata i czysta i malo koly wzywaje polonizmiw czy rusyzmiw. Ale w bilszosti prypadkiw ce prosto zasmiczena mowa w jakij slowa poslki i rosijski wchodiat ne tilki tam de ne ma swojich - wony tam prosto zastupajut naszi slowa tak szczo malo zostajetsia wze z oryhinalu. Klasycznyj surzyk czy trasianka. Howirka tak, ale jak wona dijsno oryhinalna a ne tomu szczo na m wyhidno jeju howoryty byle jak i braty z kazdoji mowy jaka na jazyk pryjde. Mozna pobawytys w mowotworcia, jak Maksymiuk, tilki jakij w joho potencjal ? Chto tak bude howoryty. Diadki na seli choworiat byle jak - miszajut howirku z mowoju bilszosti. A lude swidomi, oswiczeni wze zywut w czuzomu mownomu seredowiszczi, ich mowa - howirka sztuczno oczyszczena z rusycyzmiw/polonizmiw a czerez te dywna dlia diadkiw. I czerez te naturalnoju staje literaturna. Mowa internetu, knyzok, hazet, tv. Ja jak howoriu howirkoju - na szczastia maju szcze z kim - muszu czasom powstrymuwatysia szczob ne wzywaty za bahato literaturnoj mowy. Muszu zmuszuwatysia do polonizacji howirki. A toho robyty ne choczu. I tak pohano i tak ne dobre! I tak maju dwi howirki - z druziami - po swojomu z ukrajinizmami - na seli po swojomu z polonizmami.
 
etana-87Дата: Четвер, 04.03.2010, 10:43 | Повідомлення # 9
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 14
Репутація: 0
Статус: Offline
Andrijko, то я тоже маю нібито дві говірки: однею з свідомими полішуками, а другею з росіською наддіалектною лексикою на селі, бо по гинчому де чого можуть і не зрозуміти. Тим не менч, я вважаю, що можна (і потрібно!) поєднати говірку з надбаннями літературної мови - створити свого роду синтез. Наприклад, коли вживати замість літературного "це" наше "гете" або "сіто", то вже бито някось приємніше звучить wink У цілому, то доволі сер"йозна тема й до її тре буде не раз повертатися. Коб хто ше взявся за такий варіант писемної мови, бо я не хвілолог, на жаль...

До речі, чи є якісь подляські хворуми, або LJ? Хворум "Над Бугом і Нарвою" някий не живий... А почитати й поспілкуватися з подляшанами вельми хотілося б! smile


Ще не вмерло моє Полісся, не зреклися його журавлі!
 
ЛісовчукДата: Неділя, 21.03.2010, 22:52 | Повідомлення # 10
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 40
Репутація: 0
Статус: Offline
Я тож себе ловлю на тому, що літературна вїдається. В єї є велики плюси:
1.1. Не мусиш вставляти, як трапно кажуть поляки, "макаронізми" - в нашому випадку русизми. Бо в поколінні сьогоднішньому люди говорять вже не так як раній. Часто наші слова в мові вже замінені якимись чужими, а свої знають тільки "найнайстарші".
1.2. Для людей які вже в другому і третьому поколінні виростають в містах (а там поселяються люди не тільки різних говірок, але народів), і які не знають говори, вона є тим засобом, якій легко опанувати (за допомогою підручників, вчителів), щоби чутися звязаним з культурою предків, а не згубити її цілком.
1.3. Отримуєш національну універсальність. Текст виходить національно-універсальний, в йому не видно з якого ти регіону, чи з Кубані, чи з Мараморщини, чи з Поділля.
1.4. Маєш стандарт яким товряться тексти "високої мовної культури" - по молекулярній фізиці, або оперній критиці, або адміністраційно-урядові папери, стандарту масової культури (засобів масової інформація).

Двома остатніми +ми, як на мене, поляки скористалися на повну, бо вони робять націю міцнішими, однороднішою. Але довелося пожертвувати локальністью, регіональністю. Почути "мазуженє" на Мазовшу вже тяжко.
З другого боку:
2.1. Чім більше діалектного вільється у національне море, тим повнішим воно буде.
2.2. Говори дозволяють без освіти (а в нас шкільну науку "по-нашому" не дають дітям) все таки писати і читати своє.
2.3. Не губляється унікальність, індивідуальність на рівні регіону, чи малої місцевості. Можна зберегти свою самобутність кажучи і пишучи десь "топіро", "скіль". Літературна мова ж не ідеальна її межи треба поширювати і змінювати. От скажемо "жінка" говориться повсюдно по українських селах, але слово стали використовувати тільки в значенні представнички жіночої статі, бо "баба" грубо звучить і тепер маємо "дружину". Я не згодне з тим що регіоналізм "дружина" має витіснити використання в тому значенні "жінку". Навіть класики так писали. Тим більше, що сучасні технології зруйнували інформаційну монополію і в текстах повно жаргону, побутової лексики, і діалектизмів. Зберегти свою індивідуальність в сучасному світи легше, бо він ліберальніший.
2.4. Ще одне. Те що в літературну національну мову трапили тиї, а не інші слова - то є виник активності еліт певних регіонів. Зараз сварять галичан, що вони свій наголос повпихали, бо лексику. А бо вони активні і на них будуть рівнятися, а не на пасивних. Так і ми, можемо внести щось своє, що ми би мусово хотіли бачити в літературному стандарті. Взяти той сам Бересть, ну не будемо ми грюкати в двері, то так собі якісь київські академісти повписують в словники всюди Брест. Воно і погано, що літературний стандарт можна ще пробувати зміняти (з польским я такої можливості геть не бачу), а з другого щось в тому є творчого, більш може життєвого. Бо в німців якось говори, навіть і без великої підтримки, живуть собі (в Швабії не раз чув швабську німецьку).

Погодьтесь, що ми б"ємось за "високу мовну культуру" і тому мусимо бути уважними до того, що маємо, бо згубити легко знайти тяжко. По фонетиці треба орієнтуватись на більшість. Я купу раз вже у підляшуків "з білоруською свідомістю" в яких в родинному говорі "іе"на місці ятя - хліеб, сіено бачив, що в текстах вони вставляють ікавізм. Воно говорить за те, що або він проникає в говор од сусідів, або та позиція вельми нестійка і в ній легко заміняти іе на і, або вони тягнуться до свого переймають той звук з українських текстів.


Я із Полісся й вельме радий, що є у нас свої пісні, свої обряди ... Ни спіте міцно, люди мили, щоб в нас всьо гето ни вхопили!
 
etana-87Дата: Понеділок, 22.03.2010, 15:57 | Повідомлення # 11
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 14
Репутація: 0
Статус: Offline
Напишу по тих пунктах, по яких не згодний.
1.3 "Національна універсальність" - не що инше, як ступень уніфікації. Російська мова дає ще більшу "універсальність", а німецька, а англійська... Але ж ми того не хочемо, то, коли продовжувати думку, то, виходить, що ми лише обираємо певні рівні тої уніфікації, але не одкидаємо її як таку. В принципі, це вже з галузі філософії smile Але смисл ясний: регіональне для нас в сотні, а мо й у тисячі разів вище, ніж загальноетнічне (ніякий Котляревський або Франко при всій їхній красі слова, грубо кажучи, нам не замінить нашого Янчука і Фальківського), або тим паче загальнонаціональне (російськомовна білоруська культура нам що, теж "своя"?!)
2.1 В нашій теперешній ситуації тяжко казати про якесь "національне море" стосовно абсолютної більшості нашого люду. Російськомовне білоруське "море" хіба що? Тому самодостатнім має бути й регіональний формат, і тут Максимюк точно має рацію, бо за "національним" в його випадку немінуче послідує зовсім не Кобзар, а Сєнькєвіч, а в нашому навить і казати страшно що sad

По остатніх пунктах збільшого погоджуся. Правда, не вважаю, що конче орієнтуватися на "більшість" в плані фонетики. В моїй конкретній ситуації тою "більшістю" якраз я й буду з середнєзагородською говіркою, але хотілося б, щоб і дифтонги й "сакання" й т.д. у когось були. Так веселій жити, чи що wink

П.С. Щодо п. 1.4 - різні сфери використання мають бути тим самим "регулятором" в такому разі. На це навить Шелягович звертав увагу в свій час.


Ще не вмерло моє Полісся, не зреклися його журавлі!
 
ЛісовчукДата: Понеділок, 22.03.2010, 17:50 | Повідомлення # 12
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 40
Репутація: 0
Статус: Offline
Почну з фонетики. А чом би не звертати увагу на більшість? Уяви собі, що "Дорогичинський вісник" почала виходити говором Тороканя, а обласна "Зоря" говором Малеча. Те, що білоруська в нашій державі є державною мовою у мене не викликає обурення, бо вона мова етнічної більшості, так по нормальному і має бути. Друга наша державна мова вже викликає питання, бо її легитимність не так легко вивести.

Зауваження друге до пункту 1.3 нажаль не підтверджується практикою. Наших регіональних авторів в нашому ж регіоні знають менше, як всенаціональних. В Мотолі, де до етнічної межи лишається 20 км, чув романс Глібова з Полтавщини, про який казали що то одна з найдавніших і абсолютно мотольських surprised пісень баби-мотолянки. З опери Котляревського люди співали велики фрагменти, що на Малоритчині, що в околиці Городця, що в околиці Дорогичиня. Шевченка вірш "Нащо мені чорні брови" на Пружанщині знають. Вірш Франка "Не пора" співали дядьки і в Кобринському і в Дорогичинському повітах. Про Івасюка просто не кажу - такій вже людям він свій аж ну. А Фальківського "Очерет" коло Кобриня мало знають, більше на Коширщині чи Ратнівщіні з-за хлопців з лісу. Еліта ще знає про земляків, але на великий жаль вони були мало організовані, розпорошені, не мали міцного центра і їх творчість для нашого ж села пройшла малозауваженою. Гуртуймося, шануймося, попрацюймо тоді можна буде говорити про силу регіональної школи. good Чому у нас так легко кажуть, що тексти, які створили автори з інших українських регіонів, приймають за свої? Тому що вони мало виходять за межи нашого культурного контексту. Я й про універсальність писав тільки у нашому етнічному контексті. Англійські, німецькі, навіть споріднений російський, контексти не виглядають свійсько. Їх нашим людям треба спеціально вчити wink , щоб не засипатися на допиті biggrin .


Я із Полісся й вельме радий, що є у нас свої пісні, свої обряди ... Ни спіте міцно, люди мили, щоб в нас всьо гето ни вхопили!
 
AndrijkoДата: Четвер, 25.03.2010, 00:08 | Повідомлення # 13
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Offline
Do etana-87 - te szczo pyszesz pro pojednannja howirok z literaturnoju mowoju - ja z toboju zhadzajusia. I my tak robymo, howorymo po swojomu, a wykorystujemo literaturnu mowu, tam de ne znajem jak bude po swojomu. "Ce" ne howorymo, bo i poszczo. Literaturnoju howorymo z ukrajinciami z Ukrajinciami z ukrajiny czy z inszych rehioniw Polszczi, chocz ja nam wyjde po naszomu, to i cikawo i nikomu ne miszaje. Pytannja - czy w zahali korystaty z jakejis literaturnoji mowy, szczob zbohaczuwaty howirku, a jak korystaty, to z kotoroj ? Dlia mene ce oczewydne - z ukrajinskoji. Ne dla wsich na zal wze take proste. Bilszosti prosto ne choczetsia poznawaty ukrajinsku - w szkoli bula biloruska, rosijska albo tilki polska. A liudej jaki wmijut howoryty czystoju howirkoju - ne znaju. Pysaty mozna - tak i pyszemo na forum, w mejlach, Maksymiuk maje stornku - bilorus ukrajinomownyj, i tomu meni taki sztuczki ne odpowidaut. Z naszych Jurij Hawryluk. NApysaw knyzku w joho howirci latynkoju. Tiazko meni czytalos, bo ne mojeju. Korotki teksty - tak, ale knyzku prostisze literaturnoju. Szcoz do forumiw, to muszu jakos wziatyz za NBiN,a poky szczo po naszomu szce pyszut na gazeta. pl - np. http://forum.gazeta.pl/forum/f,44324,Orla.html
A najlipsze buloby na zywo w nas na Pidliaszszi - jak z lisowczukom - np w naszomu skanseni http://kozliki.parostok.com/
 
PolarisДата: П`ятниця, 20.01.2012, 12:08 | Повідомлення # 14
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Не можу створити нову тему, тому пишу тут.

Проводимо вивчення поширення діалектів української мови за допомогою математичних методів.
Закликаємо взяти участь в опитуванні, для цього потрібно завантажити файл http://dialectstat.wikispaces.com/file/view/spysok.xls, поставити навпроти кожного слова бал від 1 до 5 згідно зазначеної градації вживання, вказати рік народження та населений пункт в якому проживали до закінчення школи, та вислати заповнену анкету на dialectstat@gmail.com
Перші результати є на http://dialectstat.wikispaces.com/
 
Форум » Край, люди, культура » Мова » Писати по-свойому! (Чи варто писати на діалекті?)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2017